ООО "ЛАКИ ИНВЕСТ"

За два тижні парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності отримав від суб’єктів законодавчої ініціативи понад 3000 поправок до проекту нового Кримінального процесуального кодексу (№9700), повідомив на громадських слуханнях, присвячених підготовці документа до другого читання, Віктор Швець. Голова комітету пообіцяв, що всі думки й висновки експертів будуть ураховані. Судячи із заяв, депутати мають намір довести «другу конституцію» до досконалості.

Про процесуальне керівництво й конфлікт між судами

 Обговорити президентський проект КПК зібралися вчені, юристи-практики, чиновники й депутати. Попри те що майже кожен промовець уважав своїм обов’язком відзначити революційність і прогресивність нового документа, зауваження та пропозиції стосовно поліпшення кодексу сипалися на членів робочої групи з доопрацювання документа як з рога достатку.

За словами В.Швеця, їм уже надійшло близько 3000 поправок, які умовно можна розділити на 3 групи. До першої віднесено пропозиції, які фактично повертають кримінальний процес до наявної системи, до другої — ті, за допомогою яких намагаються європеїзувати кодекс і створити західну правову модель. Третя група пропозицій спрямована на вдосконалення проекту з урахуванням реальної ситуації та менталітету українців.

За словами голови комітету, дискусію серед експертів викликали новели з приводу статусу Верховного Суду, повноважень прокурора, суду присяжних, процедури початку кримінального розслідування. До речі, саме ці питання найбільше турбували й учасників громадських слухань. Наприклад, на думку члена-кореспондента Національної академії правових наук, судді КС у відставці Миколи Козюбри, в проекті з погляду відповідності Конституції «надмірно перебільшена роль прокуратури». Цілком природно, що із цим не згодні представники наглядового органу. «Процесуальне керівництво, про яке мовиться в проекті, — лише одна з форм нагляду, і це положення не суперечить Конституції», — заявив заступник Генпрокурора Євген Блажівський.

Членкора Національної академії правових наук Станіслава Шевчука турбувала доля ВС. На його думку, новий кодекс урізує повноваження Суду. Щоб поліпшити ситуацію з правосуддям і загасити зароджуваний конфлікт, між ВС і Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, необхідно повернути касаційні функції найвищому судовому органу, вважає С.Шевчук.

Позицію захисників під час громадських слухань відстоювала заступник голови Вищої Ради юстиції, президент Спілки адвокатів України Лідія Ізовітова. Відзначивши, що з уведенням кодексу права адвокатів та їхніх опонентів нарешті вирівняються, вона все-таки зробила кілька зауважень. Так, адвокатське співтовариство вважає, що захисник повинен бути застрахований від застосування до нього негласних слідчих заходів. «Якщо відносно захисника, який збирає докази, сторона обвинувачення проведе негласні слідчо-розшукові дії в порядку ст.250 проекту, то в цьому випадку його квартиру можуть обшукати, провести відео­фотозйомку, зібрані ним докази можуть бути вилучені. Про які тоді рівні можливості сторін може йти мова? Тому пропоную ст.246 проекту доповнити нормою «забороняється проводити будь-які негласні слідчо-розшукові дії відносно адвокатів, зокрема в їх житлі, офісі й т.д», — запропонувала Л.Ізовітова. Крім того, на її думку, в проекті КПК «права захисника встановлені опосередковано, через можливість адвоката використовувати права підозрюваного, обвинуваченого, захист яких він здійснює, а отже, ст.46 КПК потрібно доповнити положенням, яке прописує конкретні процесуальні права захисника».

 Кримінальний чи карний?

 Деякі юристи старої формації так і не змогли зрозуміти концепції нового кодексу. Наприклад, декого збентежила відміна звичної стадії порушення кримінальної справи. Як починатиметься розслідування без формальної процедури, як кримінальне провадження може існувати без якої-небудь форми? Ці запитання ставили деякі вчені. Наприклад, доктор юридичних наук Олександр Михайленко заявив, що відмова від стадії порушення кримінальної справи не відповідає традиції, історії, теорії та практики регулювання розслідування злочинів.

Ще одного аспекту цієї проблеми торкнувся начальник головного слідчого управління МВС Василь Фаринник. За його словами, починаючи з 2011 року в Україні було винесено 212000 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи. Частина заяв «відбраковувалася» на ранішій стадії. Тепер же слідчі повинні будуть починати розслідування автоматично після внесення інформації про скоєння злочину в єдиний реєстр, без попередньої перевірки. Це означає, що міліцію захлесне шквал кримінальних справ. При цьому в МВС усього 15 тис. слідчих, цього явно недостатньо для того, щоб виконати такий обсяг роботи. До того ж, якщо в чинному кодексі передбачена відповідальність за повідомлення неправдивої інформації про скоєння злочину, то в новому цієї норми немає. Чи не завалять міліцію дрібними пасквілями й доносами сусідів один на одного?

За права вартових порядку ратував і народний депутат Сергій Гусаров. За його словами, більшість передбачених новел вимагатимуть від працівників правоохоронних органів підвищення професіоналізму, адже, скажімо, тепер вони не зможуть усунути можливі недоробки під час додаткового розслідування. «При цьому, щоб поліпшити якість роботи слідчого, необхідно забезпечити правоохоронців сучасною спецтехнікою, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, негайно збільшити фінансування. Якщо цього не буде зроблено, то, знаючи реальний стан грошового забезпечення та плинність кадрів, а також ураховуючи нові можливості сторони захисту, прогнозований відсоток виправдувальних вироків буде значно вищим, ніж передбачені експертами 20—25% від загальної кількості вироків», — відзначив С.Гусаров.

До речі, представники всіх правоохоронних органів висловилися за створення незалежного слідчого органу, оскільки лише це може забезпечити незалежність слідчого.

Спори розгорілися навіть з приводу назви нового документа. На думку фахівців Інституту української мови, слово «кримінальний» з часом набуло негативного відтінку, ідентичного значенню слова «злочинний». Тому інститут рекомендував назвати новий документ Карно-процесуальним кодексом. Таку ж думку висловив і академік НАН Олександр Бандурка. А ось інший академік тієї ж академії Володимир Зеленецький уважає, що правильніше було б говорити «Кодекс України про злочини і покарання».

Члени робочої групи висловили надію, що зауваження допоможуть поліпшити КПК, адже це закон, який регламентує життя кожної людини. Голова підкомітету з питань удосконалення законодавства про адміністративні правопорушення Віктор Шемчук підкреслив, що положення президентського законопроекту — незвичні для практиків, у ньому багато революційних новел, які «всім ще потрібно осмислити»: «Згоден, що з ухваленням кодексу не можна затягувати, але хотілося б, аби завдяки компромісу, діалогу вчених і практиків ми отримали фінальний варіант документа, який можна буде впровадити в життя, навчити працювати з ним працівників правоохоронних органів».

Підтримав колегу й В.Швець: «Ми усвідомлюємо, що який би довершений документ не був внесений до Верховної Ради, він усе одно піддавався б жорсткій критиці. Комітет прагне зробити все можливе, щоб усі дискусійні моменти знайшли своє правове вирішення. Наша мета — отримати професійний, демократичний КПК, яким можна буде пишатися. Його ухвалення стане важливим кроком України вперед».

До 1 березня робоча група розглянула 80% пропозицій з приводу поліпшення нового кодексу. Депутати пообіцяли врахувати до другого читання всі висловлені під час громадських слухань зауваження.